Самопошкодження (його ще називають селфхарм) – цілеспрямоване заподіяння шкоди собі без суїцидальних намірів. Найчастіше це порізи чи проколи шкіри гострим предметом. А ще бувають опіки, розчісування, удари, укуси, проковтування токсичних речовин та багато іншого. Іноді люди використовують одразу кілька методів. Здебільшого пошкоджують руки, ноги, грудну клітку, живіт.
Самоушкоджуюча поведінка може виникати, коли людині не вдається впоратися зі стресом, емоційними потрясіннями, важко прожити емоції, розуміти і виражати їх.
Самоушкодження може бути спробою вилити емоційний біль; відчути контроль за своїм життям; за щось себе покарати; щось відчути.
За деякими даними, упродовж життя самоушкодження практикують близько 17% людей. Пік самоушкоджуючої поведінки посідає підлітковий і ранній дорослий періоди (до 25 років).
Якщо людина хоче зупинитися?
Краще відразу звернутися до фахівця (наприклад, психотерапевта, психолога).
Але є й кілька способів самодопомоги:
- Навчіться розпізнавати те, що провокує бажання нашкодити собі.
- Прислухайтеся до себе – що ви відчуваєте, коли настає бажання собі нашкодити? Це можуть бути прискорене серцебиття, сильні емоції на кшталт гніву чи смутку або відсутність емоцій.
- Якщо ви хочете зазнати фізичного болю або дискомфорту, спробуйте відносно нешкідливі способи: холодний душ, гостру їжу, потримайте шматочки льоду в руці, зробіть фізичні вправи.
Якщо способи самодопомоги не допомагають, зверніться до психотерапевта, ми допоможемо. Звертайтеся за телефоном 0 800 21 99 99 або у Telegram.
